Дитячі малюнки

Яна і Артем дуже люблять малювати. Кольоровими олівцями, фарбами, крейдками, всім, що малює, одним словом. І по всьому, по чому це все, що малює, малює...

Страус біля одвірку

Особливо, як виявилось, вони люблять малювати на стінах нашої квартири... Вони в нас пофарбовані набіло (були), а меблів небагато, тому простору для творчості вистачає. Почалось все давно, з перших спроб малювальних. Тоді це були переважно несподіванки, ну тобто малювали-малювали на папері, десь олівець загуляв у кишені, і потім на стіні виявляється результат. Тепер малюнки стають осмислені, сюжетні...

Перший такий малюнк - “Риби”, три великі зубаті риби завмерли на стіні у татовому кабінеті. Потім у зеленому куточку за великими листками дифенбахії став у нас жити страус.

Портрет татка

Була ще одна стіна, невідомо з яких причин, абсолютно чиста. І от одного вечора, присіла я на диванчик, і бачу, біля стіни навпроти під журнальним столиком сидить Яна і чимось серйозним займається... Питаю. Багатозначно: “Я малюю корабель...” Мовчу. Процес в розпалі. І тут Яна виростає з-за столика, і розмашисто і емоційно продовжує процес вже над столиком. Питаю знов: “А це пальма на березі”. Ну що тут скажеш...

На початках ми думали обмежитись кухнею і однією кімнатою, ну тобто домовились, що малювати на стінах можна тільки там, але... з часом там, де ми домовились, на стінах уже не було місця для малювання, тому творчість поширилась на всі інші стіни і нічого з тим вже не поробиш. Отож, усі стіни в нас тепер у розписах, але це такі витвори! І щоразу цікавіші. З’являються дрібні деталі, і кожен малюнок має сюжет!

А ще ми розвішуємо в дитячій на стіні малюнки на папері та аплікації. Гарно у них виходить.

Ну от. А нам залишається лише милуватись і фотографувати всі ці витвори напам’ять...