Маленький Ґума

Сьогодні у Яни День народження, їй 4 роки. Звечора Яна навіть не могла заснути, передчуваючи своє свято.

Ґума заховався і його не видно

На сніданок Яна попросила запеченого сала з хлібом, швидко з ним розправилася, і задоволено мені сказала: "Тато, а я сальна дівчина!" "Сало - сила нації", - подумав я.

Яна давно хотіла хом'ячка, тому ми пообіцяли подарувати їй на День народження. Хом'як загубиться десь в хаті, вирішили ми, і сьогодні подарували Яні морську свинку... Вона виявилася пацаном. Першим, що сказала Яна було: "Я його люблю". Нам таки вдалося не допустити розтерзання хлопця люблячими дітьми.

Наступна проблема виникла з тим як його назвати. Дуже чомусь хотілося назвати Василем, але вирішили назвати простим звичним свинячим ім'ям. Ната накопала в інтернеті біля 20-ти кличок. По телефону з роботи продиктувала нам. Яні жодна не сподобалася і вона вирішила придумати свою. Не довго думаючи, Яна сказала: "ҐУМА". Мені відразу сподобалося. Тепер у нас живе симпатичний ҐУМА, поки-що освоюється і всього боїться. І правильно робить, хто його знає до чого можуть додуматися допитливі дітки?

А татко закінчує писати і йде дивитися як Яна буде задувати свічки. Ну а потім ми той торт з'їмо...