2 - вітрянка, 3 - вітрянка

Хоч лікар нас і запевнив, що перехворіють усі, але все було якось тихо-спокійно. Я вже почала вірити, що життя налагоджується. І от наприкінці третього і останнього карантинного тижня Артем встав одного ранку з характерними прищиками... Перші два дні вони були поодинокі, а третього дня мій хлопчик не мав на тілі живого місця, весь всіяний пухирцями, вони з'явились навіть на слизовій, і йому було дуже погано.

І цього третього дня Артемової вітрянки посипало Даринку... Я з жахом уявляла, як ми переживемо ті важкі дні, попросила бабцю, щоб приїхала на допомогу.

Але мої страхи не збулися, бо Даринка відбулася поодинокими прищиками, які не дуже то її і турбували. Чи то вона отримала антитіла від мене через грудне молоко (я в шкільному віці перехворіла) чи просто доля змилостивилася...

Якщо врахувати, що на додаток до їх вітрянок у нас ще триває Янин кашлюк, переважно нічними нападами, і Даринчин кашель, який також віддалено нагадує Янин, то зовсім нам не весело... І найближчим часом не буде... А вже місяць узаперті... то кому хоч набридне, не те що малим дітлахам...

Але я оптимістка - колись же це закінчиться:)

2009-02-01